Про інформаційно-профілактичні заходи
з учасниками освітнього процесу щодо попередження залучення підлітків до колабораційної та
диверсійної діяльності.
Воєнний стан в Україні створює серйозні загрози для дітей, особливо
підлітків. Одна з найбільших небезпек, яка постала особливо гостро останнім
часом – це вербування російськими спецслужбами неповнолітніх для скоєннядиверсій, участі у незаконних збройних формуваннях, залучення до
колабораційної діяльності.
З початку повномасштабного вторгнення російська федерація проявила
себе як країна-агресор, яка порушив всі існуючі суспільні норми,
найганебнішим з яких є порушення фактично всіх принципів Конвенції ООН
про права дитини. Українські діти щоденно виборюють своє право на життя,
на освіту, на безпеку, проте, ворог у своєму цинізмі знайшов ще один
антигуманний засіб, який завдає психологічних травм, спотворює особистість,
штовхає дитину до злочину, а саме – вербування для колабораційної та
диверсійної діяльності підлітків.
Проведення у закладах освіти інформаційно-профілактичних заходів
щодо попередження залучення підлітків до протиправних дій має носити
системний характер, охоплювати усіх учасників освітнього процесу з
урахуванням специфіки цільової групи та відповідно обраної форми роботи.
Для ефективного та результативного проведення заходів керівникам
закладів освіти необхідно скоординувати дії педагогічного колективу,
заступників з виховної роботи, психологічної служби закладу, класних
керівників; забезпечити інформування здобувачів освіти і їхніх батьків щодо
існуючих ризиків. За необхідності, залучити до проведення заходів фахівців
Ювенальної превенції як одного зі структурних підрозділів органів
Національної поліції України.
Важливо врахувати те, що під час канікул зростають означені ризики
через збільшення вільного часу у здобувачів освіти, зниження рівня зайнятості
та незалученість до освітнього процесу. Відтак, було б доречно перед
початком канікул, наприкінці навчального року посилити інформування
батьків про ознаки втягнення дитини у диверсійну діяльність та про
кримінальну, адміністративну відповідальність з боку батьків у разі вчинення
їх дитиною таких дій.
Батьків слід поінформувати про найважливіші аспектів профілактики
залучення підлітків до небезпечних схем та надати можливі маркери
вербування, а саме:
дитина отримує привабливі пропозиції про легкий заробіток, які
найчастіше надходять через Telegram-канали та обіцяють підліткам швидкий
і високий прибуток за виконання простих завдань. У таких оголошеннях не
згадується реальний характер завдань або їхні можливі наслідки.
Наприклад, може бути запропоновано у громадських місцях зробити
надпис нейтрального характеру, до прикладу слово «вибор» та надіслати фото
звіт про виконану роботу, використовуючи застосунок Timemark, який відразу
фіксує час і місце зробленого знімка; розклеїти оголошення знову ж
нейтрального змісту, до прикладу, про пропозицію заробітку і надіслати фото
звіт використовуючи застосунок Timemark.
За інформацією Служби безпеки України інформація завербованими
особами здебільшого передавалася саме з використанням застосунку
Timemark, можливості якого не є для підлітків у пріоритеті, тому його
наявність у гаджеті дитини має викликати у батьків питання; за умови виконання поставлених завдань, що для ворога є
важливим показником відсутності критичного мислення у дитини та
готовності без зайвих запитань працювати далі, «куратори» пропонують
завдання, які однозначно є протиправними діями. Наприклад, підпалити
певний об'єкт, залишити мітку у визначеному місці або передати пакунок. за виконані завдання підліток отримує винагороду, яка іноді сягає
декількох тисяч доларів і наявність у дитини великих сум грошей чи
дороговартісних речей – це ще один важливий маркер для дорослих, який
може свідчити про те, що дитину втягнено до диверсійної діяльності; якщо дитина стала більш потайною, часто ховає телефон, видаляє
переписки або використовує VPN-сервіси для приховування своєї активності,
це також може бути тривожним сигналом. Така поведінка може бути
продиктована тим, що спілкування між вербувальником і жертвою зазвичай
відбувається через зашифровані месенджери або анонімні акаунти. У
більшості випадків у таких чатах заборонено використовувати реальні імена,
а контакти змінюються після кожного завдання. зміни у психологічному стані дитини через постійну напругу,
тиск, маніпуляції та інші психологічні прийоми, які використовують
вербувальники, щоб утримати дитину у своїй схемі. Вони можуть
переконувати, що «це безпечно», «ніхто не дізнається», «усі так роблять», а
також нав’язувати почуття провини або заохочувати конкуренцію: «Ти ж не
боягуз, правда?» або «Твій друг уже заробляє гроші, а ти ще ні?». Одним із
засобів маніпулятивного впливу є вимога терміновості. Вербувальники часто
створюють відчуття невідкладності: «Ця пропозиція діє тільки сьогодні», «Ти
маєш виконати завдання за годину», «Інших кандидатів багато, ти можеш
втратити шанс». Це позбавляє дитину можливості обдумати свої дії та
порадитися з близькими.
Також активно використовується залякування та шантаж. Якщо дитина
починає вагатися або намагається відмовитися від виконання завдань,
вербувальники можуть залякувати її або погрожувати. Наприклад, вони
можуть стверджувати, що вже мають її особисті дані, що вона «підписалась на участь» і не може відмовитися. У деяких випадках використовується
шантаж через фотографії чи переписки, які дитина надала раніше.
З огляду на це, важливим фактором убезпечення дитини від ризиків є
обізнаність батьків з наступних питань, які можуть стати темами батьківських
зборів, батьківського всеобучу та консультацій: «Вікові психологічні
особливості підлітків», «Як створити довірчі відносини з дитиною»,
«Підвищення цифрової грамотності батьків».
• у межах підвищення цифрової грамотності батьків, їм слід знати
про налаштування батьківського контролю; як налаштувати фільтрацію
контенту на YouTube, у пошукових системах Google та в соціальних мережах;
як обмежити час використання гаджетів через відповідні функції в
налаштуваннях пристроїв; які контрольні програми дозволяють відстежувати
активність дитини в Інтернеті.
Розуміння механізмів роботи анонімних чатів та ботів – важливо, щоб
батьки розуміли, як працюють чати з шифруванням (приватні бесіди, які
можуть самознищуватися після прочитання), боти (автоматизовані акаунти,
які можуть «надавати завдання» або поширювати маніпулятивний контент),
VPN-сервіси та анонімні браузери (використовуються для обходу обмежень і
приховування активності).
Батькам варто запропонувати ознайомитися з посібником
«Медіаграмотність починається з сім’ї», презентованого на сайті Академії
Української Преси. Посібник складається з двох основних розділів:
«Інформаційно-цифрове суспільство: діти та батьки» та «Сімейна медіа
педагогіка: практичний аспект» і містить понад 30 практичних вправ для
формування медіаграмотності у дітей. Видання доступне до завантаження на
сайті АУП та Порталі медіа освіти та медіа грамотності https://medialiteracy.org.ua/mediagramotnist-pochynayetsya-z-sim-yi-navchalnometodychnyj- albom/. Поради для батьків та підлітків щодо дій у разі спроби вербування
розміщені на офіційному сайті кіберполіції України https://cyberpolice.gov.ua/article/verbuvannya-pidlitkiv-vorogom-dlya-skoyennyadyversij- kiberpolicziya-poperedzhaye-pro-nebezpeku-v-interneti-2116/.
Алгоритм дій для батьків, опікунів та педагогів у разі виявлення
загрози
Якщо батьки (або вчителі) запідозрили, що дитина перебуває у контакті
з потенційно небезпечними особами, необхідно діяти швидко, але обережно.
Зокрема можна використати такий алгоритм дій: збережіть докази. Зробіть скріншоти текстових, аудіо та відео
повідомлень, зафіксуйте номери телефонів або акаунти осіб, що контактують
з дитиною. Ці дані можуть стати ключовими для розслідування кіберполіції та
допомогти припинити діяльність злочинців; проведіть спокійну розмову з дитиною. Категорично не можна
звинувачувати або лякати її, адже це може викликати відчуття страху та
небажання розповідати про ситуацію. Краще ставити відкриті запитання, наприклад: «Що ти знаєш про цю людину?», «Чому вона пропонує тобі
таку роботу?», «Чи не здається тобі це підозрілим?». Якщо дитина вже
отримувала вказівки щодо виконання якихось завдань, важливо пояснити їй,
що вона стала жертвою маніпуляцій і що її життя та майбутнє можуть бути під
загрозою;
повідомте про інцидент адміністрацію школи та кіберполіцію.
Класний керівник або шкільний психолог може допомогти оцінити ситуацію
та спланувати подальші дії. Якщо ситуація серйозна (наприклад, дитині
погрожують або її змушують до незаконних дій), слід негайно звернутися до
Національної поліції;
забезпечте психологічну підтримку. Дорослі мають створити
безпечний простір для відкритого спілкування, уникаючи критики чи
надмірного контролю. Якщо дитина переживає сильний стрес, корисно
залучити психолога, який допоможе їй впоратися з тривогою та почуттям
провини. Окрім цього, важливо запропонувати дитині альтернативні способи
зайнятості – спортивні секції, творчі гуртки або волонтерські ініціативи, які
допоможуть їй реалізувати свої здібності без ризику потрапити в небезпечні
ситуації.
Поради педагогічним працівникам з питань протидії вербуванню
дітей
Важливим чинником для розуміння причин, які призводять до того, що
пропозиції з боку російських спецслужб знаходять відгук саме у дітей 13-17
років є вікові психологічні особливості підлітків, про які мають знати
батьки, педагоги і самі підлітки:
1. Для дітей 13-17 років характерною є несформованість тих ділянок
мозку, які відповідають за контроль, встановлення причинно-наслідкових
зв’язків, можливість передбачати наслідки подій, власних та чужих вчинків.
Це призводить до того, що користуючись своїм правом на особистий вибір,
підліток до кінця не усвідомлює, що до цього вибору йогу навмисне
підштовхують, а відповідати за зроблене доведеться в повній мірі саме йому.
2. Підлітки прагнуть до ризику, тим самим вони випробують себе,
свої можливості, перевіряють на міцність систему норм, правил суспільства,
в якому живуть. Але за несформованості критичного мислення вони, як ніхто
інший, схильні потрапляти у небезпечні ситуації.
3. Підлітковий вік – це період сепарації від батьків, формування
власної системи цінностей шляхом перевірки системи цінностей, закладеної
батьками та суспільством. І якщо ці цінності закладалися у несприятливих
умовах, за відсутності поваги до дорослих та довіри, безпеки у стосунках,
неумотивовані, такі цінності будуть швидко забуті і підліток почне активно
розширювати межі дозволеного, випробуючи суспільство на його правову,
моральну, етичну спроможність.
4. Це період усвідомлення свого місця у суспільстві, майбутнього,
період планів та мрій. А реалізація мрій, природно, потребує або активної
праці та/або матеріальної складової. Тому підлітки легко «ведуться» на можливості «легкого» заробітку. І якщо дорослі відразу усвідомлюють всю
абсурдність ситуації, то підліток «не замислюється», що стоїть за такими
щедротами та не усвідомлює шкоду, яку може завдати і собі, і оточуючим.
Освіта та профілактика є основними інструментами у подоланні
складних вікових періодів у житті підлітка і педагоги та працівники
психологічної служби відіграють ключову роль у цьому процесі, оскільки
вони можуть навчати учнів правил безпечної поведінки й допомагати батькам
розуміти, як уберегти своїх дітей від небезпек.
У межах спільної програми «Безпечна школа», яку реалізовують
Міністерство освіти і науки та Міністерство внутрішніх справ, розроблено
рекомендації для батьків та освітян, щоб уберегти підлітків від вербування
ворогом https://mon.gov.ua/news/yak-rozpiznaty-oznaky-verbuvannia-dytynyrekomendatsii- batkam-i-osvitianam
Поради, які допоможуть реалізувати основні напрями взаємодії вчителя
з батьками задля запобігання вербуванню в межах освітнього проєкту
підготувала для педагогів редакція журналу «На Урок» https://naurok.com.ua/post/protidiya-verbuvannyu-ditey-u-diversi-tapravoporushennya- vzaemodiya-vchitelya-z-batkami/.
Дорослі мають усвідомлювати, що у підлітковому віці молодь легко
піддається негативному впливу та схильна до необдуманих ризикованих дій.
Через певні біологічні особливості тинейджерам складно мислити критично
та бачити небезпеку там, де її помічають дорослі. У цей складний час підлітки,
психіка яких втомлена війною, стають легким об’єктом для маніпулювання.
Психологи та експерти зауважують, що російські спецслужби першочергово
націлюються на підлітків, які:
• шукають додаткового заробітку й зацікавлені у будь-яких
пропозиціях про роботу;
• активні й ініціативні, проте не вміють спрогнозувати наслідків
своїх дій;
• не обізнані про юридичну відповідальність, зокрема щодо
неповнолітніх;
• мають низьку самооцінку, почуваються самотніми або
ізольованими, не відчувають підтримки в сім’ї, є так званою «групою ризику».
Корисна інформація та матеріали на допомогу педагогу щодо
організації та проведення заходів з безпечної поведінки учнів, медіа освіти
розміщена на сайтах:
- Центр протидії дезінформації при РНБО України: https://cpd.gov.ua/category/events/.
Завдання для розвитку навичок критичного мислення та
медіаграмотності в учнівства можна інтегрувати в будь-який етап уроку. Це
не тільки допомагає розвивати у дітей базові навички з медіаграмотності, а й
надає методичну свободу вибору вчителям – без прив’язки до конкретної теми
чи предмета. Досвід педагогів закладів загальної середньої освіти України. https://nus.org.ua/2024/10/21/10-prostyh-vprav-iz- mediagramotnosti-nabud- yakyj-urok/.
Громадська організація «Смарт освіта» розробила для вчителів
методичні посібники для онлайн-курсу «Основи кібербезпеки для школярів» http://cyberkidsukraine.nus.org.ua/.
Інформаційно-просвітницькі заходи зі здобувачами освіти:
- практичні тренінгові заняття щодо аналізу конкретних ситуацій з
формування критичного мислення, розвитку навичок прийняття
відповідального рішення, оволодіння сучасними технологіями розв’язання
складних ситуацій, цілепокладання у значимих для підлітка життєвих
ситуаціях;
- інформаційні повідомлення з метою підвищення правової
свідомості та відповідальності шляхом інформування, ознайомлення із
нормативними актами, аналіз конкретних прикладів із застосуванням цих
законів;
- просвітницька робота щодо медіа грамотності та медіа гігієни,
безпечної поведінки в соціальних мережах та месенжерах;
- формування сталої, свідомої системи цінностей, таких як
патріотизм, відчуття національної приналежності та єдності.
Про роль національно-патріотичного виховання молоді у превенції
втягнення до диверсійної та колабораційної діяльності
Наразі виховання дітей та молоді в Україні здійснюється в умовах
воєнного стану, що суттєво підвищує роль національно-патріотичного
виховання молоді. З огляду на це національно-патріотичне виховання
учнівської молоді наповнюється новим змістом та має бути зорієнтованим на
формування в підростаючого покоління національної самоідентифікації.
Важливо, щоб кожен заклад освіти став для дитини осередком
становлення громадянина – патріота України. У планах роботи класних
керівників необхідно передбачити проведення тематичних годин спілкування,
зустрічей, бесід, лекцій, семінарів, тематичних виставок, засідань за «круглим
столом», науково-практичних конференцій, літературних вечорів, поетичних
годин тощо щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат.
Рекомендуємо застосовувати в роботі такі акти національного
законодавства: Закон України «Про основні засади державної політики у сфері
утвердження української національної та громадянської ідентичності» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 р. № 1322
«Про схвалення Стратегії утвердження української національної та
громадянської ідентичності на період до 2030 року та затвердження
операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1322-2023-%D0%BF#Text.
Для використання в роботі за цим напрямом пропонуємо такі матеріали:
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy.
Матеріали Українського державного центру національно-
патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді для потреб
дистанційної освіти дітей та дорослих https://patriotua.org/dystantsiine/.
Проєкт «Що ти знаєш про...? Історія регіонів України» Національного
центру «Мала академія наук України» http://surl.li/vykyrs.
Поради для дітей та підлітків як уникнути небезпеки:
1. Не діліться особистою інформацією в Інтернеті. Ніколи не
публікуйте свої контактні дані, адресу, школу або іншу персональну
інформацію в соціальних мережах. Якщо незнайома особа пише вам у
месенджерах або соцмережах, не відповідайте на її повідомлення.
2. Остерігайтеся підозрілих знайомств. Не погоджуйтеся на зустрічі
з незнайомцями, які обіцяють легкі гроші, подарунки чи інші вигоди.
Уникайте спілкування з тими, хто пропонує «цікаву роботу», особливо якщо
вона стосується збору інформації про військові об’єкти, зйомки фото/відео,
передачі речей чи грошей.
3. Зважайте на підозрілі завдання. Якщо вас просять щось
сфотографувати чи записати (мости, дороги, об’єкти інфраструктури) – це
може бути спроба залучити вас до незаконної діяльності. Подібні дії
підпадають під статтю 111 Кримінального кодексу України (державна
зрада) або статтю 258-3 (створення терористичної групи).
4. Не передавайте підозрілі пакунки. Якщо незнайома особа просить
передати пакет чи інші речі, категорично відмовляйтеся.
5. Критично ставтеся до інформації, що є в Інтернеті. Деяка
інформація може бути фейковою та створена, щоб викликати недовіру до
України.
6. Якщо вас турбує чиєсь спілкування або поведінка, не тримайте це
в секреті, завжди розповідайте практичному психологу, соціальному педагогу,
батькам або вчителям.
Куди звертатися у разі спроби вербування дитини або виявлення
підозрілої діяльності?
повідомити поліцію за номером 102, 112 або заповнити форму
зворотного зв'язку на сайті Кіберполіції ticket.cyberpolice.gov.ua.
чат-бот Служби безпеки України «Спали ФСБшника», куди
можна повідомляти про спроби вербування t.me/spaly_fsb_bot.
Корисні посилання:
- Міністерство освіти і науки України «Як розпізнати ознаки
вербування дитини. Рекомендації батькам і освітянам»https://mon.gov.ua/news/yak-rozpiznaty-oznaky-verbuvannia.
Державна служба якості освіти - вебінар «Протидія вербуванню
дітей до протиправної діяльності» https://www.youtube.com/watch?v=Tmq9zbjcWUk.
Брошура (Громадська організація «Стоп секстинг») «Протидія
залучення дітей російськими військовими до протиправної діяльності через
мережу інтеренет» https://stop-sexting.in.ua/wpcontent/ uploads/2022/06/.
Проєкт «Кібер Брама» від Кіберполіції (stopfraud.gov.ua ) -
інформація щодо безпеки в мережі, розділ «Кібербезпека в освіті» https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-education/.
Суспільне Чернігів https://youtu.be/t7tozxrdlGs?si=S3UFasp8X7hDvXd/.
- Як розпізнати ознаки вербування дитини? Рекомендації батькам і
освітянам -https://mon.gov.ua/news/yak-rozpiznaty-oznaky-verbuvannia-dytynyrekomendatsii- batkam-i-osvitianam/.
Як батькам та педагогам запобігти вербуванню дітей https://eo.gov.ua/yak-batkam-ta-pedahoham-zapobihty-verbuvanniuditey/ 2025/04/01/.
Як зрозуміти, що дитину вербують: ознаки, методи боротьби,
поради для батьків та освітян https://nus.org.ua/2025/03/31/yak-zrozumityshho- dytynu-verbuyut-oznaky-metody-borotby-porady-dlya-batkiv-ta-osvityan/.
Як вчителі та батьки можуть убезпечити дітей від вербування рф
через соціальні мережі https://tsn.ua/ukrayina/iak-vchyteli-ta-batky-mozutubezpechyty- ditey-vid-verbuvannia-cherez-sotsialni-merezi-2798455.html/.
Посібник «Цифрове середовище та воєнні злочини. Діти» - https://stop-sexting.in.ua/adult/posibnyky/tsyfrove-seredovyshche-ta-voiennizlochyny- dity/